Будинок Генерального суду Гетманщини, відоміший як будинок Кочубея
Починаючи з 1669 року, Батурин майже півстоліття був столицею Лівобережної України і офіційною резиденцією гетьманів. Тут розташовувалися вищі державні установи того часу, проживали представники козацької старшини, які, не жаліючи сил і засобів, розстроювали Батурин.
Серед яскравих пам'ятників архітектури гетьманської столиці – будинок Генерального суду Гетманщини, відоміший як будинок Кочубея. Це єдина споруда, що уціліла і збереглася після Батуринськой трагедії 1708 року. Сьогодні в ньому розташувався Батуринський краєзнавчий музей, в якому зібрано більше 15 тис. експонатів і предметів музейного значення, більшість з яких знайдена в результаті 12-річної роботи Чернігово-сіверської археологічної експедиції.
Можливо, вберегло будинок Кочубея від спалювання те, що там проживала сім'я страченого Мазепою колишнього Генерального судді Василя Кочубея (1640-1708). Гетьман Іван Мазепа був кумом Василя Кочубея, з ним Мазепа ділився планами відділення Козацкой України від Росії, використовуючи протистояння Карла ХII і Петра I. Як відомо, Мотря Кочубей — дочка Василя Кочубея і хрещенниця Івана Мазепи — стала коханкою гетьмана. Можливо через це, Генеральний суддя і козацький полковник Іскра написали Петру I донос на гетьмана, але Петро I повірив Мазепиним завіренням у відданості і видав донощиків Кочубея і Іскру Мазепі. Незабаром вони були засуджені та прилюдно страчені. Тіла їх були видані родичам і поховані в Києво-печерській лаврі.
Трагічною була історія кохання між Мотрею Кочубей та Iваном Мазепою. Вона молода 16 річна дівчина, а Мазепі на той час вже виповнилось 65 років, до того ж Мотря його хрещениця, звичайно ні за яких обставин між ними нiчого не могло бути. Тому він писав їй листи пронизані ніжністю і любов'ю . За історичними відомостями після страти Мазепи, Мотря втратила розум і подальша її доля не відома.
Комментариев нет:
Отправить комментарий